позгасати

позгаса́ти

-ає, док.

1》 Поступово перестати горіти або світити, світитися (про все чи багато чого-небудь).

|| Стати невидимими (про небесні світила).

|| Втратити блиск, жвавість (про очі, погляд).

2》 перен. Поступово завмерти, слабнучи, зникнути (про почуття, думки і т. ін.).

|| Втративши сили, померти (про всіх чи багатьох).

|| безос.

Значення в інших словниках

1. позгасати — позгаса́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позгасати — ПОЗГАСА́ТИ, а́є, док. 1. Поступово перестати горіти або світити, світитися (про все або багато чого-небудь). Пусто, глухо; позгасали По всіх вікнах огоньки; Всюди спати полягали Після праці мужики (П.  Словник української мови у 20 томах
3. позгасати — ПОЗГАСА́ТИ, а́є, док. 1. Поступово перестати горіти або світити, світитися (про все або багато чого-небудь). Пусто, глухо; позгасали По всіх вікнах огоньки; Всюди спати полягали Після праці мужики (Граб.  Словник української мови в 11 томах
4. позгасати — Позгасати, -сіємо, -єте гл. Погаснуть, потухнуть (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка