позначка
по́значка
-и, ж.
1》 Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось.
|| Ідентифікатор, що становить частину сукупності елементів даних або поєднаний з такою сукупністю.
|| Вишиті чи нашиті спеціальні знаки на одязі, білизні і т. ін.
|| У документі – запис, штамп і т. ін., які засвідчують, встановлюють що-небудь.
|| Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь; слід, відбиток чогось.
Вексельна позначка — один із реквізитів переказного векселя – включене до тексту найменування "вексель".
Граматична (стилістична) позначка — у словнику – спеціальна словесна вказівка, що містить граматичну або стилістичну характеристику певного слова.
2》 спец. Цифрове позначення висоти місцевості над рівнем моря або якої-небудь споруди над умовним рівнем.
Великий тлумачний словник сучасної української мови