покашлювати

пока́шлювати

-юю, -юєш, недок.

Кашляти потроху або час від часу.

|| Навмисне неголосно кашляти, щоб привернути увагу або попередити про що-небудь.

|| Кашляти, перебуваючи у стані збудження, нервування, нерішучості і т. ін.

Значення в інших словниках

1. покашлювати — пока́шлювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покашлювати — див. кашляти  Словник синонімів Вусика
3. покашлювати — ПОКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Кашляти потроху або час від часу. Тремтячи з холоду та все покашлюючи, він накинув на себе старий, споловілий на плечах мундир (М. Коцюбинський); Він починає нидіти, покашлювати, і в нього розвиваються сухоти (О.  Словник української мови у 20 томах
4. покашлювати — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док.  Словник синонімів української мови
5. покашлювати — ПОКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Кашляти потроху або час від часу. Тремтячи з холоду та все покашлюючи, він накинув на себе старий, споловілий на плечах мундир (Коцюб., II, 1955, 434); Він починає нидіти, покашлювати, і в нього розвиваються сухоти (Коб.  Словник української мови в 11 томах