покашлювання

пока́шлювання

-я, с.

Дія за знач. покашлювати та звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. покашлювання — пока́шлювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. покашлювання — ПОКА́ШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. пока́шлювати та звуки, утворювані цією дією. Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. покашлювання — ПОКА́ШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. пока́шлювати та звуки, утворювані цією дією. Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Перв., Дикий мед, 1963, 146); Від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання (Тют.  Словник української мови в 11 томах