покашлювання

пока́шлювання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. покашлювання — -я, с. Дія за знач. покашлювати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покашлювання — ПОКА́ШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. пока́шлювати та звуки, утворювані цією дією. Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. покашлювання — ПОКА́ШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. пока́шлювати та звуки, утворювані цією дією. Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Перв., Дикий мед, 1963, 146); Від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання (Тют.  Словник української мови в 11 томах