Великий тлумачний словник сучасної мови

покірливо

покі́рливо

Присл. до покірливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покірливо — покі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. покірливо — ПОКІ́РЛИВО. Присл. до покі́рливий. [Хор дівчат:] Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг! (Леся Українка); Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. покірливо — ПОКІ́РЛИВО. Присл. до покі́рливий. [Хор дівчат:] Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг! (Л. Укр., І, 1951, 158); Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері (Гр.  Словник української мови в 11 томах
  4. покірливо — Покірливо нар. Покорно, смиренно, со смиреніемъ. Сповідаюсь вам щиро та покірливо. К. ЦН. 220.  Словник української мови Грінченка