Значення в інших словниках
-
покірливо —
покі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
покірливо —
ПОКІ́РЛИВО. Присл. до покі́рливий. [Хор дівчат:] Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг! (Леся Українка); Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
покірливо —
ПОКІ́РЛИВО. Присл. до покі́рливий. [Хор дівчат:] Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг! (Л. Укр., І, 1951, 158); Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері (Гр.
Словник української мови в 11 томах
-
покірливо —
Покірливо нар. Покорно, смиренно, со смиреніемъ. Сповідаюсь вам щиро та покірливо. К. ЦН. 220.
Словник української мови Грінченка