полиновий
полино́вий
рідко полиневий, -а, -е.
|| Власт. полину, полиню; такий, як у полину, полиню.
|| Вигот. з полину, полиню.
|| Насичений запахом полину, полиню.
|| Вкритий полином, полинем.
Великий тлумачний словник сучасної української мови