полущений

полу́щений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полущити.

2》 у знач. прикм. Який полущився.

Значення в інших словниках

1. полущений — полу́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. полущений — ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до полу́щити. Полущене насіння. 2. у знач. прикм. Який полущився. – Рукава закочені, обличчя полущене від сонця... (О. Кундзич).  Словник української мови у 20 томах
3. полущений — ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до полу́щити. 2. у знач. прикм. Який полущився. — Рукава закочені, обличчя полущене від сонця… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 180).  Словник української мови в 11 томах