полущений

ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до полу́щити.

Полущене насіння.

2. у знач. прикм. Який полущився.

– Рукава закочені, обличчя полущене від сонця... (О. Кундзич).

Значення в інших словниках

1. полущений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полущити. 2》 у знач. прикм. Який полущився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полущений — полу́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. полущений — ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до полу́щити. 2. у знач. прикм. Який полущився. — Рукава закочені, обличчя полущене від сонця… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 180).  Словник української мови в 11 томах