польовик

польови́к

-а, ч.

Персонаж українських, російських, литовських, німецьких та ін. міфологій – бог полів.

Значення в інших словниках

1. польовик — ПОЛЬОВИ́К.  Словник української мови у 20 томах
2. польовик — Польови́к, -ка м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.  Словник української мови Грінченка