полюс
по́люс
-а, ч.
1》 Один із крайніх пунктів, протилежних один одному; найвища точка, межа.
2》 Точка перетину уявної осі обертання Землі з її поверхнею.
|| Місцевість, яка прилягає до цієї точки.
Геомагнітні полюси — точки перетину земної поверхні магнітною віссю Землі.
3》 спец. Точка перетину нерухомої осі з поверхнею тіла, яке обертається.
4》 фіз. Один із двох протилежних кінців електричного кола або магніту. Магнітний полюс.
5》 Найнедоступніша, малодосліджена область Арктики, Антарктиди.
6》 Пункт на земній поверхні, де спостерігаються найнижчі або найвищі температури повітря.
7》 Місця найрізкішого виявлення магнітних або електричних властивостей.
8》 Точка, з якою пов'язані полярні координати.
9》 Те саме, що й електрод джерел постійного електричного струму.
10》 тільки мн., перен. Що-небудь абсолютно протилежне іншому.
Полюс холоду — район найнижчих зимових температур на земній поверхні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови