полігонний

поліго́нний

-а, -е.

Прикм. до полігон 1), 2).

|| Стос. до полігона (у 1, 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. полігонний — поліго́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. полігонний — ПОЛІГО́ННИЙ, а, е. Прикм. до поліго́н 1, 2. Полігонна пустеля, піщані бархани, що тягнуться аж до крайнеба, – тільки глянеш на них, так одразу тоскно стає (О. Гончар); // Стос. до полігона (у 1, 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
3. полігонний — ПОЛІГО́ННИЙ, а, е. Прикм. до поліго́н 1, 2. Полігонна пустеля, піщані бархани, що тягнуться аж до крайнеба, — тільки глянеш на них, так одразу тоскно стає (Гончар, Тронка, 1963, 293); // Стос. до полігона (у 1, 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах