полігонний
поліго́нний
-а, -е.
Прикм. до полігон 1), 2).
|| Стос. до полігона (у 1, 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полігонний — поліго́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- полігонний — ПОЛІГО́ННИЙ, а, е. Прикм. до поліго́н 1, 2. Полігонна пустеля, піщані бархани, що тягнуться аж до крайнеба, – тільки глянеш на них, так одразу тоскно стає (О. Гончар); // Стос. до полігона (у 1, 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- полігонний — ПОЛІГО́ННИЙ, а, е. Прикм. до поліго́н 1, 2. Полігонна пустеля, піщані бархани, що тягнуться аж до крайнеба, — тільки глянеш на них, так одразу тоскно стає (Гончар, Тронка, 1963, 293); // Стос. до полігона (у 1, 2 знач.). Словник української мови в 11 томах