полігон

поліго́н

-а, ч.

1》 Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння.

2》 буд. Відкритий майданчик, пристосований та обладнаний для виготовлення збірних залізобетонних конструкцій (або їх елементів).

3》 спец. Многокутник (замкнутий або незамкнутий).

4》 перен. Місце або сфера діяльності, в яких випробовується, відпрацьовується що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

полігон — див. ПОЛЕ. Словник синонімів Караванського
полігон — Багатокутник, (автовий) біговище, див. вельодром, трек, (військовий) стрільбище, (будівельний) будівнище, див. арена, ринг Словник чужослів Павло Штепа
полігон — поліго́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
полігон — ПОЛІГО́Н, у, ч. 1. Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння. Словник української мови у 20 томах
полігон — У, ч. Ліжко. Валятися на полігоні. Словник сучасного українського сленгу
полігон — поліго́н (від грец. πολύγωνος – багатокутний) 1. В математиці – многокутник. 2. Військовий П. – ділянка місцевості, обладнана для проведення навчальних стрільб, випробування озброєння й техніки, а також для навчальних занять військ. 3. Будівельний... Словник іншомовних слів Мельничука
полігон — Поліго́н, -ну; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
полігон — ПОЛІГО́Н, а, ч. 1. Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння. Словник української мови в 11 томах
полігон — (грец.) Багатокутник, вздовж якого знаходяться фортечні фронти. Інколи вживається термін — "фортечний багатокутник". Архітектура і монументальне мистецтво