полігон

ПОЛІГО́Н, а, ч.

1. Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння.

Кілька годин тому дивізіон успішно відстрілявся на полігоні й тепер перемагав останні кілометри до таборів (Сміл., Зустрічі, 1936, 65);

Ці рядки [вірша], що виникли в свідомості [Сеспеля] раптово,.. обпалили мозок, всю важку дорогу від казарм до полігона.. супроводжували мовчазного поета (Збан., Сеспель, 1961, 233);

*У порівн. Бура перекопська рівнина лежить між морями, як величезний, вигорілий на сонці полігон (Гончар, Маша.., 1959, 64).

2. буд. Відкритий майданчик, пристосований та обладнаний для виготовлення збірних залізобетонних конструкцій (або їх елементів).

Тепер в Запоріжжі реконструюються старі і споруджуються нові заводи і полігони збірних залізобетонних виробів (Архіт. і буд., 6, 1955, 15);

Робота по виготовленню .. залізобетону провадиться цілорічно: літом на полігоні, взимку — в пропарювальних камерах (Наука.., 2, 1957, 7).

3. спец. Многокутник (замкнутий або незамкнутий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полігон — див. ПОЛЕ. Словник синонімів Караванського
  2. полігон — -а, ч. 1》 Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння. 2》 буд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полігон — Багатокутник, (автовий) біговище, див. вельодром, трек, (військовий) стрільбище, (будівельний) будівнище, див. арена, ринг Словник чужослів Павло Штепа
  4. полігон — поліго́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. полігон — ПОЛІГО́Н, у, ч. 1. Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння. Словник української мови у 20 томах
  6. полігон — У, ч. Ліжко. Валятися на полігоні. Словник сучасного українського сленгу
  7. полігон — поліго́н (від грец. πολύγωνος – багатокутний) 1. В математиці – многокутник. 2. Військовий П. – ділянка місцевості, обладнана для проведення навчальних стрільб, випробування озброєння й техніки, а також для навчальних занять військ. 3. Будівельний... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. полігон — Поліго́н, -ну; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. полігон — (грец.) Багатокутник, вздовж якого знаходяться фортечні фронти. Інколи вживається термін — "фортечний багатокутник". Архітектура і монументальне мистецтво