полігональний
ПОЛІГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до полігона (у 3 знач.).
Коли грунт у пустині не кам’янистий, то в ньому утворюються дуже глибокі та великі щілини і розколини, які перетинають одна одну під різними кутами і розбивають грунт на окремі полігональні уламки (Курс заг. геол., 1947, 85).
∆ Полігона́льна кла́дка, буд. — складання і укріплення многокутних кам’яних плит, поставлених на ребро.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полігональний — -а, -е, спец. Стос. до полігона (у 3 знач.). Полігональна кладка буд. — складання та укріплення багатокутних кам'яних плит, поставлених на ребро. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полігональний — полігона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- полігональний — ПОЛІГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до полігона (у 3 знач.). Коли ґрунт у пустині не кам'янистий, то в ньому утворюються дуже глибокі та великі щілини і розколини, які перетинають одна одну під різними кутами і розбивають ґрунт на окремі полігональні уламки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- полігональний — полігона́льний (грец. πολύγωνος) многокутний. Словник іншомовних слів Мельничука