1. Словник української мови у 20 томах

полігональний

ПОЛІГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Стос. до полігона (у 3 знач.).

Коли ґрунт у пустині не кам'янистий, то в ньому утворюються дуже глибокі та великі щілини і розколини, які перетинають одна одну під різними кутами і розбивають ґрунт на окремі полігональні уламки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полігональний — -а, -е, спец. Стос. до полігона (у 3 знач.). Полігональна кладка буд. — складання та укріплення багатокутних кам'яних плит, поставлених на ребро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полігональний — полігона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. полігональний — полігона́льний (грец. πολύγωνος) многокутний. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. полігональний — ПОЛІГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до полігона (у 3 знач.). Коли грунт у пустині не кам’янистий, то в ньому утворюються дуже глибокі та великі щілини і розколини... Словник української мови в 11 томах