полір
полі́р
-а, ч., спец.
Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиполі́р
-а, ч., спец.
Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска.
Великий тлумачний словник сучасної української мови