полір
ПОЛІ́Р, а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска.
Словник української мови (СУМ-11)ПОЛІ́Р, а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска.
Словник української мови (СУМ-11)