Великий тлумачний словник сучасної мови

поліський

полі́ський

-а, -е.

Прикм. до полісся і Полісся.

|| Власт. поліссю і Поліссю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поліський — [поул’іс'кией] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  2. поліський — полі́ський прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. поліський — ПОЛІ́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до полі́сся і Полі́сся. Ніякого війська ніколи в цьому глухому поліському містечку [Стародубі] не стояло (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. поліський — Полі́ський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поліський — ПОЛІ́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до полі́сся і Полі́сся. Ніякого війська ніколи в цьому глухому поліському містечку [Стародубі] не стояло (Смолич, II, 1953, 38)...  Словник української мови в 11 томах