Орфоепічний словник української мови

поліський

полі́ський

[поул’іс'кией]

м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поліський — -а, -е. Прикм. до полісся і Полісся. || Власт. поліссю і Поліссю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліський — полі́ський прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. поліський — ПОЛІ́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до полі́сся і Полі́сся. Ніякого війська ніколи в цьому глухому поліському містечку [Стародубі] не стояло (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. поліський — Полі́ський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поліський — ПОЛІ́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до полі́сся і Полі́сся. Ніякого війська ніколи в цьому глухому поліському містечку [Стародубі] не стояло (Смолич, II, 1953, 38)...  Словник української мови в 11 томах