померлий
поме́рлий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до померти.
2》 у знач. прикм.Який помер.
|| у знач. ім. померлий, -лого, ч.; померла, -лої, ж.
3》 у знач. прикм. Який зник, пропав безслідно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови