помитий

поми́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до помити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. помитий — поми́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. помитий — ПОМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поми́ти. За тією горбиною .. стирчали оточені колючим терном, обвітрені й помиті дощами руїни (Л. Юхвід); // у знач. прикм. Біла скатірка на столі та помиті лави аж сяли чистотою (М.  Словник української мови у 20 томах
3. помитий — ПОМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поми́ти. За тією горбиною.. стирчали оточені колючим терном, обвітрені й помиті дощами руїни (Юхвід, Оля, 1959, 33); // У знач. прикм. Біла скатірка на столі та помиті лави аж сяли чистотою (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах