пониклий
пони́клий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до поникнути.
2》 у знач. прикм. Похилений.
3》 у знач. прикм. Полеглий (про траву, злакові).
4》 у знач. прикм. Який звисає, звислий.
5》 у знач. прикм. Пригнічений.
|| перен. Який має похмурий вигляд.
Великий тлумачний словник сучасної української мови