поприбираний

поприби́раний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поприбирати.

|| поприбирано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який прибрався у що-небудь (про багатьох).

Значення в інших словниках

1. поприбираний — поприби́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поприбираний — ПОПРИБИ́РАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поприбира́ти; // поприби́рано, безос. пред. В хаті було поприбирано, все стояло на своїм місці (М. Коцюбинський); Чимало будинків одбудовано, руїни поприбирано, і на їх місцях посаджено квіти (з газ.). 2. у знач.  Словник української мови у 20 томах
3. поприбираний — Поприби́раний, -на, -не; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. поприбираний — ПОПРИБИ́РАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поприбира́ти; // поприби́рано, безос. присудк. сл. В хаті було поприбирано, все стояло на своїм місці (Коцюб., І, 1955, 32); Чимало будинків одбудовано, руїни поприбирано, і на їх місцях посаджено квіти (Рад.  Словник української мови в 11 томах