поприбираний
ПОПРИБИ́РАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до поприбира́ти;
// поприби́рано, безос. пред.
В хаті було поприбирано, все стояло на своїм місці (М. Коцюбинський);
Чимало будинків одбудовано, руїни поприбирано, і на їх місцях посаджено квіти (з газ.).
2. у знач. прикм. Який прибрався у що-небудь (про багатьох).
– Зверху ви [пани] поприбирані багатими і блискучими шатами, пишаєтесь своєю красою і славою, а внутрі ви гнилі трупи, скрині, повні сопуху, і злих учинків, і людської кривди (І. Франко);
Їх зустрічають жінки, старі, діти. І теж поприбирані: у картатих плахтах, дівчата в вінках (А. Головко);
* Образно. Величезні, дорогі мої гори Карпати зі своїми біло поприбираними лісами блистіли сріблясто проти сонця (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)