попрощатися

попроща́тися

-аюся, -аєшся, док.

1》 з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо.

|| Востаннє поцілувати небіжчика, віддати йому останню шану перед похованням.

|| з чим, перен. Залишити щось надовго або назавжди, розлучитися з чим-небудь.

|| з ким – чим, перен. Назавжди втратити кого-, що-небудь. Попрощатися з життям.

2》 за що, заст., діал. Попросити пробачення.

Значення в інших словниках

1. попрощатися — попроща́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попрощатися — див. прощатися  Словник синонімів Вусика
3. попрощатися — ПОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. з ким і без дод. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання; потиснути руку один одному тощо. Гості попрощались, порозходились (М.  Словник української мови у 20 томах
4. попрощатися — душа́ проща́ється (розлуча́ється) / попроща́лася (розлучи́лася) з ті́лом. Хто-небудь помирає. Панський сторож .. тяжко дише.. Ось розкриває очі… То ними світить докора? Чи посилає прокльони?.. Ні, то душа прощається з тілом (Панас Мирний).  Фразеологічний словник української мови
5. попрощатися — ПРОЩА́ТИСЯ з ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, діал.; ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ розм. (іноді з поклоном). — Док.  Словник синонімів української мови
6. попрощатися — ПОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо. Гості попрощались, порозходились (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. попрощатися — Попрощатися, -щаюся, -єшся гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Мет. 66. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73.  Словник української мови Грінченка