попутаний
попу́таний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати.
|| попутано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипопу́таний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати.
|| попутано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови