поразка
пора́зка
-и, ж.
1》 Розгром війська в бою, виведення його зі стану боєздатності.
|| Програш у війні.
|| Невдача у двобої, у спортивних змаганнях, що завершуються перемогою противника.
2》 перен. Невдача в боротьбі за що-небудь, у якійсь справі і т. ін.
|| Придушення громадсько-політичного руху, невдача в політичній боротьбі.
|| Неспроможність взяти гору в суперечці, довести комусь свою правоту, перевагу, вищість і т. ін. Завдавати поразки. Зазнавати поразки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови