порозкиданий

порозки́даний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порозкидати.

|| порозкидано, безос. присудк. сл.

2》 Який розташувався, розмістився на великій площі, у багатьох місцях.

Значення в інших словниках

1. порозкиданий — порозки́даний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. порозкиданий — ПОРОЗКИ́ДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до порозкида́ти. Навколо стола, на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (О. Гончар); Який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (І.  Словник української мови у 20 томах
3. порозкиданий — Порозки́даний, -на, -не; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. порозкиданий — ПОРОЗКИ́ДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до порозкида́ти. Навколо стола, на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (Гончар, III, 1959, 290); Який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах