порощати
пороща́ти
і порощити, -щу, -щиш, недок., розм.
1》 тільки 3 ос. Те саме, що періщити.
|| чим. Бити, вдаряти (снігом і т. ін.) по якій-небудь поверхні.
2》 перен. Швидко й голосно говорити, кричати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови