Великий тлумачний словник сучасної мови

порубати

поруба́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Рубаючи на шматки, на частини, знищити що-небудь.

|| Ударяючи ножем або яким-небудь гострим знаряддям, подрібнити, посікти.

|| Рубаючи, зробити придатним для спалювання в печі (дрова, дошки і т. ін.).

2》 Вирубати на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс і т. ін.

3》 Зарубати сокирою, шаблею і т. ін., вбити холодною зброєю.

|| рідко. Заподіяти багато ран шаблею, сокирою і т. ін.

4》 Рубати якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. порубати — поруба́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порубати — ПОРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Рубаючи на шматки, на частини, знищити що-небудь. – Не ори моєї частки, бо я тобі плуга порубаю (І. Нечуй-Левицький); [Тихон:] Оддай сюди сопілку! [Палажка:] Так оце я тобі зараз би й оддала! Сокирою піду порубаю!...  Словник української мови у 20 томах
  3. порубати — Аю, -аєш, док. Поїсти. Слухай, дай щось порубати, бо шлунок до хребта прилип. * похряцати, пожрати.  Словник сучасного українського сленгу
  4. порубати — сі́кти / посі́кти (поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого. Нещадно винищувати, шматуючи і т. ін. кого-небудь. Печеніги попхалися в ворота, вони вскакували у вузький і тісний прохід по кільканадцятеро, і їх .. сікли на локшину (П.  Фразеологічний словник української мови
  5. порубати — РУБА́ТИ (ударяючи сокирою або чимось гострим, розсікати, розділяти на частини), ЦЮ́КАТИ розм. (без великих зусиль), ГЕ́ХКАТИ розм. (видаючи при цьому звук "гех"). — Док.: поруба́ти, полупа́ти діал. поцю́кати.  Словник синонімів української мови
  6. порубати — ПОРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Рубаючи на шматки, на частини, знищити що-небудь. — Не ори моєї частки, бо я тобі плуга порубаю (Н.-Лев., III, 1956, 200); [Тихон:] Оддай сюди сопілку! [Палажка:] Так оце я тобі зараз би й оддала!...  Словник української мови в 11 томах
  7. порубати — Поруба́ти, -ба́ю, -єш гл. 1) Изрубить. ЗОЮР. І. 167. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. 2) Изранить клыками (о дикихъ свиньяхъ). Неповалений на місті кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубав пластуна, як не вспів схибитись. О. 1862. II. 63.  Словник української мови Грінченка