Великий тлумачний словник сучасної мови

поруйнувати

поруйнува́ти

-ую, -уєш, док., перех.

1》 || Порушити цілісність чого-небудь; пошкодити.

|| перен. Довести до повного розорення, занепаду.

2》 Зруйнувати все чи багато чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поруйнувати — поруйнува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поруйнувати — ПОРУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Перетворити на руїни, розбити, поламати. Знищивши Борисів, поруйнувавши Київ, пани і підпанки ще раз .. показали своє обличчя (В. Еллан-Блакитний); Ще звечора поруйнували міст засапані ворожі батареї (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. поруйнувати — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  4. поруйнувати — ПОРУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Перетворити на руїни, розбити, поламати. Знищивши Борисів, поруйнувавши Київ, пани і підпанки ще раз.. показали своє обличчя (Еллан, II, 1958, 239); Ще звечора поруйнували міст засапані ворожі батареї (Перв.  Словник української мови в 11 томах
  5. поруйнувати — Поруйнува́ти, -ну́ю, -єш гл. Разрушить (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка