посадник
поса́дник
-а, ч.
1》 іст. У Київській Русі – намісник князя.
|| У Новгороді 12-15 ст. та Пскові 14-16 ст. – виборний правитель з бояр.
2》 заст., рідко. Те саме, що поселенець.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипоса́дник
-а, ч.
1》 іст. У Київській Русі – намісник князя.
|| У Новгороді 12-15 ст. та Пскові 14-16 ст. – виборний правитель з бояр.
2》 заст., рідко. Те саме, що поселенець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови