посвідка
по́свідка
-и, ж.
Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить короткі відомості про кого-небудь; посвідчення.
Посвідка на проживання заст. — документ, особове посвідчення, що дає право проживати де-небудь.
Посвідка про особу — документ, у якому записано основні відомості про його власника, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, рік і місце народження, національність, місце проживання і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови