посланець
послане́ць
-нця, рідко посланець, -нця, ч.
Особа, яку посилають з яким-небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець.
|| Представник держави, посланий в іншу державу з якою-небудь дипломатичною місією.
|| Делегат з'їзду, конгресу і т. ін.
|| Представник свого народу в найвищому органі влади.
|| Виходець з іншого середовища, представник іншого народу, що є носієм найхарактерніших ознак і властивостей його.
|| Виразник і ревний поборник чого-небудь.
|| перен., поет. Провісник чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови