поспішати
поспіша́ти
-аю, -аєш, недок., поспішити, -шу, -шиш, док.
1》 з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися.
|| тільки док., перев. з інфін. Надто рано, передчасно зробити що-небудь.
|| тільки недок., із запереч. не та інфін. Не виявляти бажання негайно розпочати якусь дію, приступити до якої-небудь справи, роботи.
2》 Швидко йти, бігти, пливти, їхати і т. ін.; намагатися скоріше потрапити кудись, вчасно прийти, не спізнитися.
|| тільки недок., за ким – чим, розм. Те саме, що устигати.
|| тільки недок., за чим, перен., рідко. Прагнути не відстати від вимог сучасності, не залишитися позаду.
3》 Ідучи прискорено, показувати пізніший час (про годинник).
Великий тлумачний словник сучасної української мови