постовий
постови́й
I -а, -е.
Прикм. до пост.
|| Який стоїть на посту, на варті.
|| у знач. ім. постовий, -вого, ч. Той, хто стоїть на посту, на варті.
II -а, -е, церк.
Прикм. до піст.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипостови́й
I -а, -е.
Прикм. до пост.
|| Який стоїть на посту, на варті.
|| у знач. ім. постовий, -вого, ч. Той, хто стоїть на посту, на варті.
II -а, -е, церк.
Прикм. до піст.
Великий тлумачний словник сучасної української мови