Великий тлумачний словник сучасної мови

потакач

потака́ч

-а, ч.

Те саме, що потакайло.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потакач — потака́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. потакач — див. покірний  Словник синонімів Вусика
  3. потакач — ПОТАКА́Ч, а́, ч., розм., заст. Те саме, що потака́йло. Потакач тим і живе, що язиком грає (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  4. потакач — Потакач, -ча м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.  Словник української мови Грінченка