потакач Потакач, -ча м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках потакач — потака́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови потакач — див. покірний Словник синонімів Вусика потакач — -а, ч. Те саме, що потакайло. Великий тлумачний словник сучасної мови потакач — ПОТАКА́Ч, а́, ч., розм., заст. Те саме, що потака́йло. Потакач тим і живе, що язиком грає (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах