потакач —
-а, ч. Те саме, що потакайло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потакач —
ПОТАКА́Ч, а́, ч., розм., заст. Те саме, що потака́йло. Потакач тим і живе, що язиком грає (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
потакач —
Потакач, -ча м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Словник української мови Грінченка