потоп
пото́п
-у, ч.
За біблійною легендою – повінь, яку через гріхи людей наслав Бог, щоб затопити землю.
|| Велика повінь, великий розлив води.
Від потопу — з давніх-давен.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипото́п
-у, ч.
За біблійною легендою – повінь, яку через гріхи людей наслав Бог, щоб затопити землю.
|| Велика повінь, великий розлив води.
Від потопу — з давніх-давен.
Великий тлумачний словник сучасної української мови