Великий тлумачний словник сучасної мови

потопа

пото́па

-и, ж., діал.

Потоп.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потопа — ПОТО́ПА, и, ж., діал. Потоп. – Чекай, – опинив його Демидів, – а знаєш ти, як виглядала справдішня потопа світу? (О. Маковей); * Образно. Чути було й дитячий дзвінкий сміх, і .. якесь любе шептання з-посеред потопи листя (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  2. потопа — ПОТО́ПА, и, ж., діал. Потоп. — Чекай, — опинив його Демидів, — а знаєш ти, як виглядала справдішня потопа світу?.. (Мак., Вибр., 1954, 59); *Образно. Чути було й дитячий дзвінкий сміх, і.. якесь любе шептання з-посеред потопи листя (Фр., І, 1955, 271).  Словник української мови в 11 томах
  3. потопа — Пото́па, -пи ж. Потопъ, наводненіе. Гн. II. 3. Їк мала бути потопа світа, то Ной будував ковч. Гн. II. 249. Як пустив воду... та стала потопа, та тото війско зараз ізгубили. Драг. 259.  Словник української мови Грінченка