потопати
потопа́ти
-аю, -аєш, недок., потонути, -тону, -тонеш, док.
1》 Занурюючись у воду, іти на дно.
|| Занурюватися, провалюватись у що-небудь м'яке, сипке, в'язке і т. ін.
|| у сполуч. зі сл. погляд, очі, зір і т. ін., перен. Пильно вдивлятись у що-небудь (перев. далеке).
|| перен. Змішатися з ким-небудь.
|| перен., розм. Бути дуже завантаженим справами, турботами і т. ін.; цілком поринати в певне заняття, розвагу тощо.
|| перен. Піддатися чиємусь впливові, ототожнитися з ким-небудь.
|| перен. Бути охопленим якимись почуттями, переживаннями.
2》 Зникати з поля зору, занурюючись у щось, ховаючись за чим-небудь, у чомусь.
|| Бути майже непомітним, невидимим серед чого-небудь, ледве виднітися за чимсь.
|| Ставати ледве чутним або нечутним серед сильніших звуків, шумів.
3》 перен. Іти в забуття; зникати, забуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови