потьмарений

потьма́рений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потьмарити.

2》 у знач. прикм. Який став темним, неяскравим, тьмяним.

|| Вкритий поволокою.

3》 у знач. прикм. Який втратив чіткість сприйняття, запаморочився (про свідомість, розум і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. потьмарений — потьма́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потьмарений — ПОТЬМА́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до потьма́ри́ти. З-під грізно насуплених брів блиснули знайомі всім, і ворогам і друзям, чорні, потьмарені гнівом очі (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. потьмарений — ТЬМЯ́НИЙ (про очі, погляд тощо — невиразний), ОЛОВ'Я́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИТУМА́НЕНИЙ, МУТНИ́Й розм., ТЬМА́ВИЙ розм.; ПОТЬМА́РЕНИЙ, ПОТУ́ХЛИЙ, ПОЖУ́ХЛИЙ (який став невиразним). З тьмяних очей наче зійшла полуда, вони прояснилися і засвітились думкою (І.  Словник синонімів української мови
4. потьмарений — ПОТЬМА́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до потьма́ри́ти. З-під грізно насуплених брів блиснули знайомі всім, і ворогам і друзям, чорні, потьмарені гнівом очі (Кач., Вибр.  Словник української мови в 11 томах