потятий
потя́тий
-а, -е, заст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потяти.
|| потято, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипотя́тий
-а, -е, заст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потяти.
|| потято, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови