похоронний

похоро́нний

-а, -е.

1》 Стос. до похорону; поховальний, погребальний.

|| Признач. для похорону.

|| Який здійснює, організує похорон. Похоронне бюро.

|| Такий, як на похороні; сумний.

|| Який містить офіційне повідомлення про чиюсь смерть, загибель.

2》 у знач. ім. похоронна, -ної, ж., розм. Офіційне сповіщення про чиюсь смерть, загибель, надіслане з діючої армії.

Значення в інших словниках

1. похоронний — похоро́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. похоронний — Поховальний, погребний, сов. погрібальний; (спів) сумний, жалобний.  Словник синонімів Караванського
3. похоронний — ПОХОРО́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до похорону; поховальний, погребальний. Настане мій час похоронний, То й ти за труною ступай (А. Кримський); Страшним сном проходила перед Лесею похоронна процесія...  Словник української мови у 20 томах
4. похоронний — ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д.  Словник синонімів української мови
5. похоронний — Похоро́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. похоронний — ПОХОРО́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до похорону; поховальний, погребальний. Настане мій час похоронний, То й ти за труною ступай (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
7. похоронний — Похоронни́й, -а́, -е́ Похоронный; траурный. І Божий світ сукном похоронним окрився. К. МХ. 35.  Словник української мови Грінченка