Великий тлумачний словник сучасної мови

почепитися

почепи́тися

-чеплюся, -чепишся; мн. почепляться.

Док. до чіплятися.

|| Повіситися.

|| Повиснути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. почепитися — почепи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. почепитися — [почеипитиес'а] -пл'ус'а, -чепиес':а, -чепиец':а, -чепл'ац':а; нак. -пис'а, -п'іц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. почепитися — ПОЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. поче́пляться. Док. до чіпля́тися. Яшко на ходу .. почепився на східець, і хоч кондуктор лаявся і спихав, мовчки і рішуче став на тормозі (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. почепитися — ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв. Нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків).  Фразеологічний словник української мови
  5. почепитися — ПОЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. поче́пляться. Док. до чіпля́тися. Яшко на ходу.. почепився на східець, і хоч кондуктор лаявся і спихав, мовчки і рішуче став на тормозі (Головко, І, 1957, 171); І радість невимовна...  Словник української мови в 11 томах
  6. почепитися — Почепитися, -плю́ся, -пишся гл. Нацѣпиться.  Словник української мови Грінченка