Великий тлумачний словник сучасної мови

пощеміти

пощемі́ти

-мить; мн. пощемлять; док.

Щеміти якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пощеміти — пощемі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пощеміти — ПОЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. пощемля́ть; док. Щеміти якийсь час. Від людей хоронила, що щемить серденько: пощемить, да й забула Параска (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  3. пощеміти — ПОЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. пощемля́ть; док. Щеміти якийсь час. Від людей хоронила, що щемить серденько: пощемить, да й забула Параска (Барв., Опов.., 1902, 107).  Словник української мови в 11 томах