Великий тлумачний словник сучасної мови

праправнук

прапра́внук

-а, ч.

1》 Син правнука чи правнучки.

2》 перев. мн. Далекі нащадки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. праправнук — прапра́внук іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. праправнук — ПРАПРА́ВНУК, а, ч. 1. Син правнука чи правнучки. [Кіндрат:] І як якийсь уже праправнук наш Своїх дідів спізнати забажає, То знайде він звістки про нас усякі (В. Самійленко); – Таж це твій славний прапрадід Грицько Ясень був кошовим отаманом?..  Словник української мови у 20 томах
  3. праправнук — ПРАПРА́ВНУК, а, ч. 1. Син правнука чи правнучки. [Кіндрат:] І як якийсь уже праправнук наш Своїх дідів спізнати забажає, То знайде він звістки про нас усякі (Сам., II, 1958, 33); — Таж це твій славний прапрадід Грицько Ясень був кошовим отаманом?..  Словник української мови в 11 томах
  4. праправнук — Праправнук, -ка м. Праправнукъ. К. Досв. 42.  Словник української мови Грінченка